Математика : Реферат: Клімактеричні розлади у жінок та їх профілактика

Реферат: Клімактеричні розлади у жінок та їх профілактика

РЕФЕРАТ

"Клімактеричн розлади у жінок та їх профілактика"

Вступ

З віком в будь-якому живому організмі відбуваються не найприємніші зміни: сповільнюється обмін речовин, загальмовується оновлення кліток, виникають хвороби і проблеми, які молодятам навіть не снилися. Ось у жінок, наприклад, після 50 років наступає клімакс. Що таке? В житті кожної жінки наступає такий момент, коли кількість статевих гормонів в її організмі починає стрімко зменшуватися. А все тому що з роками функція яєчників (внутрішніх статевих органів, які ці гормони виробляють) угасає. Триває цей процес може достатньо довго – від 8 до 10 років, і у результаті статевих гормонів не залишається зовсім. Цей стан і називається клімакс. Забавно, що саме слово «клімакс» відбулося від нешкідливих Грецьких «сходів» і пафосної Англійсько «кульмінації». Лікарі помітили, що клімакс звичайно йде в три стадії: Пременопауза – період від початку загасання функції яєчників до повного припинення менструацій. Що характерний: на цій стадії здібність жінки до зачаття різко падає, менструації стають нерегулярними і мізерними. Починається пременопауза в 40–45 років і продовжується близько 5 років. Менопауза. Якщо місячні припиняються і не дають про себе знати, як мінімум рік, значить, менопауза вже наступила. Рівень жіночих статевих гормонів в цей час фактично рівний нулю.

Вплив гормонів на функцію статевих та інших органів і систем

Діяльність статевих та інших органів і систем стимулюють і регулюють різноманітні гормони. Так, яєчник виконує дві функції: в ньому визріває жіноча статева яйцеклітина та фолікул; і він є залозою внутрішньої секреції.

Естрогени. Під час визрівання в фолікулі виробляються жіночі статеві гормони – естрогени. Вони сприяють швидкому росту. слизової оболонки матки, а також збільшенню маси м'язового шару матки. Під впливом цих гормонів після менструації слизова оболонка матки протягом 4–5 днів потовщується в 4 рази. Естрогени відіграють важливу роль і під час вагітності: зумовлюють ріст матки відповідно до потреб плода. Естрогени впливають на розвиток статевих органів, підвищують загальний тонус організму, поліпшують обмін речовин, особливо жирів, затримують продукцію молока молочними залозами, дещо гальмують дію іншого гормону яєчників – прогестерону.

Надмірна кількість естрогенів (або й нормальний їх вміст, але при відсутності їх антагоністів) призводить до розростання слизової оболонки матки (ендометріго), розпаду і маткових кровотеч. При тривалому насиченніорганізму естрогенами настає – гіпертрофія м'язового шару і нерідко розвивається фіброміома матки.

Прогестерон. Жовте тіло, що виникає на місці дозрілого розірваного фолікула, є залозою внутрішньо секреції. У ньому виробляються естрогени і гормон жовтого тіла (або гормон вагітності) – прогестерон. Він стимулює секрецію клітин залоз ендометрію, під його дією в залозах накопичуються поживні речовини, необхідні для заплідненого яйця – глікоген, білки, жири, вітаміни, мікроелементи тощо. Під впливом прогестерону м'язова оболонка матки стає нечутливою до дії різних подразників. Недостатня кількість прогестерону призводить до викидня.

Прогестерон здатний запобігти або зменшити маткові кровотечі, що виникають внаслідок підвищеного насичення організму жінки естрогенами. Він є фізіологічним антагоністом естрогенів.

Гонадотропн гормони гіпофіза. Зміни в яєчниках відбуваються під впливом гормонів, що виробляються гіпофізом. Мозковий придаток продукує цілий ряд гормонів, які регулюють діяльність інших органів і систем організму. Під впливом гонадотропних гормонів визріває фолікул і розвивається жовте тіло.

Комплекс гормонів гіпофіза створює умови для овуляції – лопання граафового міхурця виходу з нього яйцеклітини. Ці ж гормони стимулюють функцію як жіночих, так чоловічих статевих залоз.

Андрогени сприяють розвитку чоловічих статевих органів, вторинних чоловічих ознак, активізують статеву діяльність як чоловіків, так і жінок; стимулюють біологічні процеси в жіночих статевих органах. В організмі жінки є невелика кількість андрогенів, а за 2–3 дні до овуляції, під час овуляції і через 1–2 дні після неї вміст андрогенів може бути таким же високим, як і у чоловіків. Цим і пояснюється підвищений статевий потяг у жінок під час овуляції.

Гормон щитовидної залози. Функція яєчників тісно пов'язана з функцією щитовидної залози. Недостатня діяльність щитовидної залози призводить до пізньої появи менструацій, припинення їх, зумовлює появу болю під час менструацій, послаблення статевого потягу. Навпаки, підвищена функція щитовидної залози іноді стає причиною частих, тривалих і значних кровотеч.

Гормони підгорбкової ділянки мозку, гіпоталамуса. Функція гіпофіза тісно пов'язана з функцією підгорбкової ділянки мозку. У цій ділянц центральної нервової системи виробляються так звані релізінг-гормони, як стимулюють продукцію гонадотропних гормонів гіпофіза. Та це не єдиний шлях впливу на ендокринну систему. Гіпоталамус регулює вегетативні нервові центри – симпатичну і парасимпатичну нервову систему, які то стимулюють, то гальмують діяльність гіпофіза.

Роль центральної нервової системи. Функція підгорбкової ділянки мозку в свою чергу регулюється підкірковими центрами центральної нервової системи та корою головного мозку. Наприклад, переляк, різні тяжкі психічні травми та переживання можуть в деяких випадках спричинити гальмування менструальної функції аж до повного припинення менструацій на тривалий час. У інших випадках, навпаки, під впливом нервово-психічних переживань настають безладні нерегулярні матков кровотечі. Нервові і психічні травми можуть зумовити послаблення статевого потягу, викидень, передчасні пологи та інші розлади.

Таким чином, функція статевих органів і менструальний цикл залежать від стану всіх органів і систем організму.

Причини клімактеричних розладів у жінок

Тривалий час існував погляд, що причиною клімактеричних розладів у жінки в зміни функц матки. Порушення менструального циклу, збільшення або зменшення менструальних крововтрат, розлад судинно-нервового апарату (приливи крові до обличчя, шиї, грудної клітки, пітливість, запаморочення, заніміння окремих ділянок тіла та н.) вважали початком клімактеричних порушень, а цілковите припинення менструацій – їх завершенням. Але з часом, коли досягли значних успіхів у галузі хірургії, помітили, що видалення матки (наприклад, з приводу фіброміоми) призводить до клімактеричних розладів не відразу, а через декілька місяців або й через 1–2 роки. Після ж видалення обох яєчників (при наявност матки) одразу припинялись менструації, розвивались клімактеричні явища, тобто нервові розлади, характерні для клімаксу. Це пояснювали «випадінням» із організму гормонів, що продукуються яєчниками. Цей погляд укорінився ще більшою мірою після того, як при деяких захворюваннях у Франції почали опромінювати яєчники радієм, а в Німеччині – рентгенівськими променями. Внаслідок цих спостережень змінились погляди па причини розвитку клімаксу. Панівним став погляд, що ведучими в розвитку клімаксу є розлади функц яєчників, поступове угасання або гостре припинення продукції їх гормонів.

Дещо пізніше з'ясувалось, що яєчники циклічно функціонують не самі по собі, а дуже тісно пов'язані з функцією гіпофіза. Було встановлено, що в гіпофізі циклічно, протягом менструального циклу, виробляються гормони, що регулюють функцію яєчників: ріст фолікула і перетворення його в граафовий міхурець, утворення яїовтого тіла на місці граафового міхурця після його лопання, продукцію прогестерона. Це лягло в основу нової теорії клімаксу, згідно з якою ведучими в розвитку клімаксу стали вважати зміни, які розвиваються в гіпофізі, зумовлюючи порушення функції яєчників, нервової системи, матки. Однак дальші спостереження дослідження показали, що і гіпофіз не є останньою інстанцією, яка регулю циклічні зміни в організмі.

Існу теорія, згідно з якою підвищення артеріального тиску, ожиріння, клімакс, менопауза, старіння організму є наслідком вікових змін у підгорбкових центрах центральної нервової системи. Звичайно ці вікові явища розвиваються поступово. Так, у жінок у 36–37 років різко зростає вміст холестерину в крові. Це призводить до розвитку атеросклерозу. Десь у 37–38 років у багатьох жінок значно збільшується маса тіла, у 40–41 рік підвищується артеріальний тиск, а в 42 – з'являються перші ознаки клімаксу, наприклад приливи крові. Останнім часом доведено, що функцію гіпофіза регулюють релізів-чииники, які продукуються в ядрах підгорбкової ділянки мозку.

Підгорбкова ділянка є основною ланкою, головним центром регуляції циклічних змін у організмі. Але вона в свою чергу чітко реагує на зміни в тих органах, які вона регулює. Тяжкі клімактеричні розлади, як правило, спостерігаються при хронічних захворюваннях, які ослаблюють систему підгорбкові центри – гіпофіз – кора надниркових залоз та яєчники. Підгорбкова ділянка регулює функцію різних ендокринпих залоз і циклічні зміни в організмі двояко: через гіпофіз, стимулюючи продукування в ньому гормонів, що регулюють функцію різпих залоз внутрішньої секреції та ріст органів і тканин тіла; через вегетативну нервову систему, яка регулює чутливість, живлення та функцію всіх органів і систем, в тому числі і залоз внутрішньої секреції. Внаслідок вікових змін у підгорбкових центрах змінюється функція гіпофіза, яєчників, матки, нервової системи тощо.

Підгорбкова ділянка мозку забезпечує автоматичність фізіологічних змін у організмі під час менструального циклу. Але різноманітні чинники, безпосередньо впливаючи на підгорбкову ділянку чи кору головного мозку, можуть порушити цей автоматизм. Кора головного мозку, будучи вищим центром регуляції всіх фізіологічних процесів в організмі, може здійснювати великий вплив і на функцію статевого апарату. Так, під час Великої Вітчизняної війни внаслідок тяжких переживань у багатьох жінок протягом кількох років не було менструації. Лише після війни менструальний цикл поступово встановився. Важкі клімактеричні явища частіше спостерігаються у емоційно неврівноважених жінок, після стресових ситуацій.

Спостереження свідчать, що старінню організму передують порушення в центральній нервовій системі: змінюється форма багатьох важливих мозкових нервових клітин, вміст у хній протоплазмі деяких необхідних речовин і загальна концентрація специфічно ядерної субстанції. При ранньому старінні в центральній нервовій систем підгорбковій ділянці мозку спостерігаються такі ж самі зміни, як і при фізіологічному старінні. У цей час ослаблюється гальмівний вплив кори головного мозку на підгорбкові центри, внаслідок чого активізується їх діяльність, збільшується продукція релізінг-факторів, а через них – і гонадотропних гормонів гіпофіза. Внаслідок цього яєчники спочатку виробляють більше відповідних – гормонів, але згодом поступово перестають реагувати на гонадотропні гормони.

Час настання клімаксу у жінок

Час настання клімаксу залежить від кліматичних умов, особливостей будови і функц організму, соціальних умов життя. Так, у мешканців країн з жарким кліматом швидше настає статеве дозрівання і раніше з'являються ознаки клімактеричних розладів. У більшості жінок Китаю, Японії, Індії, Індокитаю та інших країн тропічних субтропічних смуг клімактеричні розлади настають у віці близько 40 років. У жінок більшості країн Європи, де помірний клімат, явища клімаксу з'являються в 45–50 років. У жінок Північної Америки – близько 50 років. Спостереження показали, що у брюнеток і блондинок клімакс настає на один-два роки раніше, ніж у шатенок. Деяка залежність помічена стосовно конституції та зросту – у низьких повних жінок, а також у високих і худих явища клімаксу розвиваються на 1–2 роки раніше, ніж у жінок середнього зросту і конституції.

Велике значення мають і соціальні умови життя людини. Так, у дореволюційній Рос клімакс у жінок наставав у віці близько 40 років. За роки Радянської влади корінним чином змінились умови життя, праці і побуту людей, піднявся їхній культурний і санітарно-освітній рівень. Це благотворно позначилось і на здоров'ї населення. Клімакс у жінок нашої країни загалом настає у віці 45 – 55 років (найчастіше в 47–48 років).

Нерідко клімакс настає і раніше. Спричинити його може опромінення ділянки малого таза, зокрема яєчників, рентгенівськими променями, а також радіоактивними речовинами радієм, кобальтом, торієм та ін. Передчасний клімакс може розвинутись і після видалення яєчників та матки. Так, уже через 3–4 тижні після видалення яєчників спостерігаються явища клімаксу. Після видалення матки при наявності яєчників клімакс настає через 1 – 2 роки. Для нормального функціонування яєчників необхідна і матка, зокрема її слизова оболонка, в якій, на думку вчених, відбувається процес обміну статевих гормонів.

Розрізняють також ранній клімакс, зумовлений різними несприятливими умовами життя, праці та перенесеними захворюваннями. Тяжкі, виснажливі умови праці, хронічне отруєння організму солями важких металів, шкідливими домішками в атмосфер різноманітних газів, пари, пилу хімічних і інших видів виробництва, погане харчування негативно позначаються на часі настання клімаксу. Пришвидшують початок клімаксу і гострі та хронічні виснажливі захворювання, зокрема нфекційні хвороби, ревматизм, туберкульоз, сепсис, гнійні захворювання кісток, суглобів, легенів, бронхів, органів черевної порожнини, жіночих статевих органів. Спричинити ранній клімакс можуть і тяжкі нервові та психічн переживання – нелади на роботі, постійні чвари в сім'ї, погані побутові умови та ін. Помічено також, що у жінок з явищами недостатнього розвитку статевих органів або незрілістю статевого апарату пізніше з'являються менструац раніше настають клімактеричні розлади. Дуже впливають на жіночий організм аборти зумовлені ними запальні процеси тканин матки, труб, яєчників. Так, за нашими даними, у здорових жінок, які не мали абортів і ускладнень після них, клімакс почав проявлятись в середньому в 49,6 року, а у жінок, що мали аборти різноманітні ускладнення після них, клімакс почався в середньому в 46 років.

Цікаво, що у селянок клімакс у середньому починається в 47,4 року, а у мешканців міст у 47,9 року; у робітниць – у 47,6 року, у колгоспниць – у 48,4 року, у жінок-службовців у 46 років, у домогосподарок – у 47,5 року. У жінок, у яких були пологи, клімакс настає в середньому в 47,6 року, а у тих, що не народжували, – у 48 років.

Ознаки клімаксу у жінок

Клімактеричний період у багатьох випадках проходить непомітно як для самої жінки, так і для співробітників та членів сім'ї. Адже клімакс є неминучим фізіологічним періодом життя людини. Але нерідко клімактеричні розлади проявляються різноманітними явищами. їх доцільно об'єднати в чотири основні групи: зміни в перебігу менструацій; нервово-психічні розлади; серцево-судинні порушення; розлади обміну речовин та ендокринні порушення.

Зміни в перебігу менструацій. У цей час може змінюватись не лише тривалість менструального циклу, а й кількість витрачуваної крові. Несподіване, раптове припинення менструацій спостерігається рідко – головним чином після видалення яєчників, матки або опромінення яєчників великими дозами. Розлади менструацій проявляються по-різному: менструальний цикл може скоротитись з 27–28 днів до 20–21 дня, а іноді й до 12 – 14 днів, або ж збільшитись до 6–8 тижнів і навіть до 3–6 місяців.

Тривалість самої менструації теж нерідко істотно змінюється. Якщо в нормі вона триває 3–4 дні, то у деяких жінок цей термін може збільшитись до 7–10 днів або зменшитись до 1–2 днів і навіть до кількох годин.

Жінки в клімактеричному періоді часто скаржаться па значні зміни в кількості витрачувано крові. Якщо в нормі жінка за менструацію втрачає 50–200 мл крові, то при клімактеричних розладах крововтрата може збільшитись до 500–800 мл, а іноді й до одного літра і навіть більше. Кров виділяється згустками. Під час таких менструацій жінки стають ослабленими, блідими, анемічними і потребують допомоги лікаря. У деяких випадках клімактеричні розлади супроводжуються різким зменшенням менструальних крововтрат.

Нервово-психічн розлади: Основними функціональними проявами нервової системи є: подразливість, гальмування та диференціація сприйняття подразнень. Під час клімаксу насамперед порушується процес гальмування. Звичайне подразнення – слово, музика, стук, дія, спогад, на які здорова людина просто не звернула б уваги, у осіб з пониженим гальмуванням може зумовити значну тривалу дратливість, почуття образи, неспокою, пригнічений стан. У період клімаксу нерідко погіршується пам'ять, сон, знижується працездатність, підвищується втомлюваність. Деяк жінки скаржаться на біль внизу живота, в крижах, головний біль, запаморочення, погіршення апетиту, почуття страху, тривоги і хвилювання, послаблення слуху, зору, нюху смаку. Інші ж, навпаки, відзначають підвищений апетит, сонливість. Наслідком розладів вегетативної нервової системи є також «безпричинне» сильне потовиділення.

Серцево-судинн порушення частково також є наслідком розладів вегетативної нервової системи, нервового апарату, судин. Розширення судин призводить до почуття приливів жару в ділянці обличчя, шиї, спини. Звуження судин грудної клітки спричинює біль у ділянці серця, підвищену втомлюваність, понижену працездатність, безсилля. Звуження судин у різних ділянках головного мозку призводить до запаморочення, головного болю; звуження су