Литература : Биография Маланюка

Биография Маланюка

Народився Євген Филимонович Маланюк 20 січня 1897 р. в Архангороді на

Херсонщині (тепер селище Новоархангельське Кіровоградської обл.) в родині

інтелігентів, які любили рідне слово й шанували національні святині.

Родина була не зовсім звичайна, хоч, може, й типова для степового

півдня. В лінії батька були чумаки, осілі запорожці. Дід замолоду ще

чумакував, мав виразну поставу гуцула. Мати була донькою чорногорця Якова

Стоянова, військовика із сербських осадчих, що їх спроваджувала Катерина II

для колонізації земель Запорозьких.

В їхньому старому, мурованому з степового каменю домі жилося «на дві

хати» — дідову і батькову. В першій хаті панував дух віків, старовинного

побуту, тисячолітніх звичаїв і обрядів. В другій хаті панувала атмосфера

«українського інтелігента», неспокушеного ані далеким Петербургом, ані

навіть близькою Одесою. Мама померла у 1913 році. Батько щоліта

режисерував в театрі, та займався суспільною діяльністю «вчительства та

просвітительства» — і ціле не дуже довге життя (помер 1917 р.) був людиною

«без определенных занятий», як було занотовано в реєстрах поліції.

Родина нарікала на батька за таку його «кар'єру», але саме батько

заклав основи інтелектуального й світоглядового розвитку Євгена. Досить

згадати, що, мавши яких 13-14 літ, він з рук батька дістав нелегальний

переклад книги де-Кюстіна «Russie en 1839», багато історичних матеріалів з

«Русского Архіва», львівські видання «Зорі»І.Франка, празьке видання

«Кобзаря», раннього Коцюбинського, Карпенка-Карого.

У 1906 році Євген вступив до Єлисавет