Литература : 1. Початк граматичнох традицiх 2. Теоретичне пiдгрунтя кодифiкаторнох галицьких мовознавцiв 3. Специфiка наукового пiзнання лiтературнох мови

1. Початк граматичнох традицiх 2. Теоретичне пiдгрунтя кодифiкаторнох галицьких мовознавцiв 3. Специфiка наукового пiзнання лiтературнох мови

Вступ

1. Початк граматичної традиції

2. Теоретичне підгрунтя кодифікаторної галицьких мовознавців

3. Специфіка наукового пізнання літературної мови

Початк граматичної традиції

Після поділу Польші у 1772р Галичина потрапляє у склад Австро-Угорської

імперії, маючи такі культурні показники: українські шляхта і міщанство

(вищий прошарок) асимільовані польською культурою, духовенство (середній

стан) і слеянство–українці за національністю і греко-католики за

віросповіданням, а культурноосвіченою є лише одна українська

верства–священники. Не дивно, що все культурне життя українців Галичини

того часу зосереджуються навколо Ваиліанського чину. Саме ченці–василіанці

стають ініціаторами нових шкіл; маючи власні лрукарні в Почаєві та Києві,

видають книги церковнослов'янською

українською або майже чистою українською мовами" 1) . Так, після 1772р у

Галичині з'являються твори духовного і зрідка світнього змісту, як-от:

"Народо віщаніє" або "Слово к народу католіческому" (1778р), "Бесіди

парахіяльні" (1