рефераты
рефераты рефераты
 логин:   
 пароль:  Регистрация 

МЕНЮ
   Архитектура
География
Геодезия
Геология
Геополитика
Государство и право
Гражданское право и процесс
Делопроизводство
Детали машин
Дистанционное образование
Другое
Жилищное право
Журналистика
Компьютерные сети
Конституционное право зарубежныйх стран
Конституционное право России
Краткое содержание произведений
Криминалистика и криминология
Культурология
Литература языковедение
Маркетинг реклама и торговля
Математика
Медицина
Международные отношения и мировая экономика
Менеджмент и трудовые отношения
Музыка
Налоги
Начертательная геометрия
Оккультизм и уфология
Педагогика
Полиграфия
Политология
Право
Предпринимательство
Программирование и комп-ры
Психология - рефераты
Религия - рефераты
Социология - рефераты
Физика - рефераты
Философия - рефераты
Финансы деньги и налоги
Химия
Экология и охрана природы
Экономика и экономическая теория
Экономико-математическое моделирование
Этика и эстетика
Эргономика
Юриспруденция
Языковедение
Литература
Литература зарубежная
Литература русская
Юридпсихология
Историческая личность
Иностранные языки
Эргономика
Языковедение
Реклама
Цифровые устройства
История
Компьютерные науки
Управленческие науки
Психология педагогика
Промышленность производство
Краеведение и этнография
Религия и мифология
Сексология
Информатика программирование
Биология
Физкультура и спорт
Английский язык
Математика
Безопасность жизнедеятельности
Банковское дело
Биржевое дело
Бухгалтерский учет и аудит
Валютные отношения
Ветеринария
Делопроизводство
Кредитование



Главная > География > Глобальна продовольча проблема

География : Глобальна продовольча проблема

Глобальна продовольча проблема

[pic]

Доповідь

з географії

на тему:

"Глобальна продовольча проблема"

Виконав:

учень 10 - А класу

середньої школи № 96

Коркуна Дмитро

Львів 2000

Глобальна продовольча проблема

Стародавня мудрість каже: "Людина їсть щоб жити, а не живе, щоб їсти".

Кількість їжі, потрібна для нормального життя і

діяльності , залежить від статі, віку, маси, зросту, від характеру і умов

праці, побуту, від кліматичних особливостей території. Учені вважають, що

методична норма калорійності добового раціону їжі повинна становити не менш

як 2300-2600 ккал і 70-100 г білка. Але за нашого часу, як свідчать дані

ООН, лише 1/3 людства забезпечена харчуванням, яке має достатню

калорійність і раціональну структуру.

Протягом останніх десятиліть ХХ ст. перед народами світу постало багато

гострих і складних проблем, які дістали назву глобальних. Серед них слід

відзначити продовольчу проблему.

На шляху глобальної продовольчої проблеми є багато перешкод. Продовольча

криза у багатьох малорозвинених країнах проявляється у неспроможності

сільського господарства забезпечити стабільний приріст продуктів

харчування. Він повинен, принаймні відповідати темпам приросту населення

цих країн. Продовольча криза поглиблюється соціальними, економічними інколи

і політичними чинниками та зумовлена низьким рівнем землекористування.

Половина тих, хто займається у цих країнах сільським господарством,

обробляють земельні ділянки і досі сохою та мотикою.

Найбільш складна продовольча ситуація склалась в країнах, що розвиваються,

на які припадає лише 1/3 світового збору зернових, 15-20 % виробництва

м‘яса, молока, яєць. Середня калорійність харчового раціону в цих країнах

–– 2400 ккал і 60 г білка за добу. У більшості з них харчування недостатнє

і за калорійністтю і за кількісттю білків, що негативно позначається на

здоров‘ї, працездатності і навіть на розумовому розвитку людей. Ще в

середині минулого століття бразильский учений Жозуе де Кастро написав

книжку "Географія голоду". Відтоді голод у світі набрав ще більших

масштабів. За нашого часу "географію голоду" насамперед визначають

найвідсталіші країни Африки. Південної і Південно-Східної Азії, де значна

частина населення живе буквально на грані голодної смерті.

Кількість голодуючих людей у світі, за даними ООН, зросла з 460 млн. у 1970

р. до 550 млн. у 1990 р. і, можливо, досягне 600– 650 млн. у 2000 р. Це

означатиме, що голодуватиме кожен десятий житель планети. У розвинутих

країнах добове споживання їжі складає у середньому 33000 кКал., а в

країнах що розвиваються – не більше 2200 кКал., при мінімальній нормі,

визначеній органами ООН у 2400 кКал. Це тоді, коли при наявних технологіях

обробітку землі, за прогнозами можна було б прогодувати при вірному

підході населення, яке в кілька разів перевищувало б сучасне.

Щоб розв‘язати глобальну продовольчу проблему, людство має повніше

використовувати ресурси рослинництва, тваринництва і рибальства. При цьому

воно може йти двома шляхами.

Екстенсивний шлях –– ще дальше розширення орних, пасовищних і

рибопромислових угідь.

Та оскільки всі родючі і зручно розташовані землі практично вже освоєні,

цей шлях вимагає дуже великих затрат.

Інтенсивний шлях –– полягає насамперед у підвищенні біологічної

продуктивності існуючих угідь. Вирішальне значення для нього матимуть

біотехнологія, впровадження нових високоврожайних сортів і нових методів

обробки грунту, розвиток механізації, хімізації, а також меліорації,

історія якої налічує вже кілька тисячоліть.

Проте меліорація земель також потребує старанної підготовки і

прогнозування, бо досвід багатьох країн показує, що вона може спричинити до

багатьох небажаних наслідків.

Перспективне вирішення продовольчої проблеми йтиме найшвидшим шляхом

підвищення урожайності , збільшення площ зрошувальних земель та

удосконалення технологій обробітку земель. Технічні можливості для

впровадження таких заходів є лише у найрозвиненіших країнах, а тому важливо

підкреслити необхідність всебічного співробітництва, яке може закласти

основи прогресу у вирішенні продовольчої проблеми на планеті.

Щоб забезпечити населення землі продовольством, потрібно в останню чверть

ХХ століття збільшити обсяг сільськогосподарського виробництва у два рази,

а на середину ХХІ – у п'ять разі. Розрахунки показують, що, коли б

досягнутий тепер у багатьох розвинутих країнах рівень продуктивності

сільського господарства поширити на всі країни світу, можна було б повністю

задовольнитити потреби в продовольстві 10 млрд. чоловік і навіть більше.

Отже, інтенсивний шлях- головний у розв'язанні продовольчої проблеми

людства. Уже тепер він забезпечує 9/10 усього приросту продукції

землеробства.

У наш час питаннями, які є пов'язані з глобальною продовольчою проблемою

займається продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО). ФАО

заснована 1945 р. Її офіційна мета – поліпшення харчування і підвищення

життєвого рівня народів; підвищення продуктивності сільського господарства

і поліпшення системи розподілу продовольства та продукції. Найвищий орган

ФАО – конференція у складі представників усіх держав-членів. Керівний орган

– рада у складі представників 49 держав-членів, яких обирає конференція.

Адміністративний орган – Секретаріат на чолі з генеральним директором.

Місце перебування секретаріату ФАО – Рим.




Информационная Библиотека
для Вас!



 

 Поиск по порталу:
 

© ИНФОРМАЦИОННАЯ БИБЛИОТЕКА 2010 г.