Другое : Причерноморский экономический район Украины

Причерноморский экономический район Украины

Причерноморский экономический район Украины

Машинобудування Причорноморського регіону: галузева стр-ра, центри основних галузей і проблеми розвитку.

Провідні галузі господарства Причорноморського району – машинобудування і металообробка, харчова та легка галузі промисловості, курортно-туристичне господарство. Географічне положення району наклало відбиток на особливості галузей господарства. Суднобудівні заводи розміщені в Миколаєві, Херсоні і Керчі. В портах зн-ся судноремонтні п-ва. До великих п-в сільськогосподарського машинобудування належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод сільськогосподарських машин, заводи в Первомайську Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобудування розвинуте в Одесі, у Миолаєві, Феодосії – піднімально-транспортне устаткування. Різноманітне обладнання для легкої, харчової і хімічної галузей промисловості виробляють в Одесі, для виноробної, консервної, м¢ясної і молочної – в Сімферополі. П-ва електротехнічного маш-ня, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, зн-ся в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі.

АПК Причорноморського регіону: передумови розвитку, галузева стр-ра і формування спеціалізованих АПК.

Питома вага рослинництва в районі більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове в-во. Основна зернова к-ра – озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового в-ва працює потужна борошномельно-круп¢яна пр-сть. З-поміж технічних к-р на першому місця соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощуть також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена п-вами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної пр-сті. У Причорномор¢ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю пр-цію численні п-ва плодоовочевої та виноробної пр-сті. У тваринництві домінують молочно-м¢ясне скотарство, свинарство м¢ясного напрямку, птахівництво і вівчарство. На їх основі розвиваються м¢ясна, молочка, ковбасна, шкіряна галузі. П-ва харчової пр-сті є в кожному адміністративному районі, багатьох селах. П-ва легкої пр-сті району зосереджуються здебільшого в обласних центрах. Найбільшим з таких п-в є Херсонський бавовняний комбінат. Розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва і джутова пр-сть. Практично всі галузі харчової пр-сті представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м¢ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-поміж найб п-в харчової пр-сті цукрорафінадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики – чаєрозважуавльна і харчових концентратів. Легка пр-сть представлена виробничим швейним об¢єднанням і такими фабриками, як хутрова, суконна, взуттєва та технічних тканин. Провідною галуззю Сімферопольського пром вузла є маш-ня і металообробка (заводи “Сільгоспдеталь”, “Сантехпром”, електромашинобудівний, а також виробничі об¢єднання “Кримпродмаш”, “Пневматика”, “Фотон”).Серед п-в легкої пр-сті – швейне, трикотажне та взуттєве об¢єднання, шкіряно-галантерейна фабрика та текстильно-художніх виробів. Харчова пр-сть представляють науково-виробниче об¢єднання “Ефіролія”, два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є п-ва хім пр-сті (заводи побутвої хімії і пластмас). Розвинута буд індустрія (виробничі об¢єднаня “Кримбудматеріали”, “Кримнерудпром” та ін.Провідною галуззю Севастопольського пром вузла є харчова пр-сть, у т ч рибна і рибоконсервна.

Рекреаційний комплекс Причорномор¢я: природні передумови, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.

Причорноморський р-н розташований у південній та пд-зах частинах Укр, має вихід до Чорного моря. Площа р-ну – 113,4 тис кв км. Нас-ня 7,9 млн чол. За площею р-н посідає перше місце в країні, за к-стю нас-ня – друге. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська обл. Більшу частину р-ну займає Причорноморська низовина. На північному заході та півночі зн-ся відроги Подільської і Придніпровської висоіин. Крим за особливостями рельєфу под-ся на три частини: рівнінну, гірську і південнобережну. У р-ні немає значних корисних копалин. Невеликі поклади бурого вугілля залягають в Єланецькому р-ні Миколаївської області та біля міст Рені і Болград на Одещині. Торф трапляється в Херсонській і Миколаївській областях. У Рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін.) і нафти. Перспективними щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В р-ні є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике зн-ня мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йдобромну і магнієву сировину. Є сировина для в-ва цементу (біля Бахчисарая), черепашник, будівельні (Білокам¢янськ) та флюсові вапняки (Балаклава, Старий Крим). ДО цінного облицювального матеріалу належать мармуровидні вапняки. Клімат р-ну помірно континентальний і досить посушливий. Влітку бувають зливи, трапляються суховії, посухи, чорні бурі. Зима нестійка. Відлиги змінюються різкими похолоданнями. Незважаючи на те, що через територію р-ну протікають такі великі річки Європи, як Дунай і Дніпрот, водні ресурси його недостатні. Для покращання водопостачання і зрошення полів тут збудовано кілька каналів. Чорне і Азовське моря багаті на рибу, водорості й інші морепродукти. Багатство Причорномор¢я – родючі чорноземні і каштанові грунти. Провідними галузями господарства Причорноморського р-ну є маш-ня і металообробка, харчова та легка пр-сть, курортно-туристичне господарство. Геогр положення р-ну накладає відбиток на особливості спеціалізації галузей господарства. У р-ні випускають морські судна, с/г машини, верстати, різне технологічне устаткування та електротехнічні прилади. Найб п-ва суднобудування – це суднобудівні заводи в Миколаєві, Херсоні і Керчі. Тут виробляють теплоходи, суховантажні судна і танкери, комфортабельні пасажирські катери. В портах зн-ся судноремонтні п-ва. До великих п-в с/г-го маш-ня належать Херсоньський комбайновий завод, Одеський завод с/г машин, заводи в Первомайьку Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. У Причорномор¢ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю продукцію численні п-ва плодоовочевої та виноробної пр-сті. Одеса – великий транспортний вузол. Тут зн-ся Чорноморське морське пароплавство, торговий морський порт, міжнародний аеропорт. Одеса – головний вузол Одеської залізниці, вузол автомобільний доріг. На заході Криму зн-ся Євпаторія (115 тис чоловік). Це великий курортний центр з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо. Євпаторія – це морський порт. Найбільш розвинута тут харчова пр-сть: рибний, хлібний, молочний, пивобезалкогольних напоїв заводи, м¢ясокомбінат, харчосмакова фабрика. Саки (35 тис чоловік) – грязьовий і кліматичний курорт неподалік від Євпаторії. Природними лікувальними чинниками міста є мульова грязь і ропа Сакського озера. В місті зн-ся хім завод та завод мінер вод, п-ва харчової, легкої пр-сті та будіндустрії. Найбільшим курортним центром на Південному березі Криму є Ялта (90 тис чоловік) – морський порт і центр туризму. Основний природний лікувальний чинник - субтропічний клімат середземноморського типу. Тут переважає харчова пр-сть: рибокомбінат, тютюново-ферментаційний, молочний, безалкогольних напоїв заводи. Виробляють також сувеніри, головні убори тощо. Пром центром р-ну є Феодосія (87 тис чоловік) – місто, розташоване в південно-східній частині Кримського півострова, на березі Чорного моря. Це – морський порт і залізнична станція. Тут переважає харчова і легка пр-сть: м¢ясо- і хлібокомбінати, молочний і пивобезалкогольних напоїв заводи, тютюнова фабрика, радгосп-завод. До легкої пр-сті нал панчішна та іграшок фабрики. В місті також працюють комбінат будматеріалів, завод “Буддеталь”, меблевий комбінат і офсетна фабрика. Місто відоме картинною галереєю імені І.К.Айвазовського. У Причорноморський р-ні ввозиться продукції більше, ніж вивозиться. На характер зв¢язків Криму з ін р-нами країни накладає відбиток недостатня забезпеченість півострова багатьма видами прир ресурсів, особливо водою. Тому сюди з материкової частини країни надходять вода, електроенергія, вугілля, машини і технологічне обл-ня, продукція легкої пр-сті тощо. У свою чергу з Криу до ін районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової пр-сті, рибу і рибні консерви, морські судна тощо. Найважливішими для Причорноморського р-ну є проблеми екології, рац використання природних умов і ресурсів, зокрема води. Вода в посушливі області Причорномор¢я надходить каналами. Але вони дуже недосконалі, це призводить до великих її втрат. Через погану дренажну систему, надмірність використання відбуваються засолення зрошувальних земель, їх підтоплення та заболочування, що знижує врожайність і погіршує якість с/г-ї пр-ції. Крім того, вода, що використовується для зрошення ланів, часто дуже забруднена промисловими та ін стоками. Є проблеми з використанням території району з рекреаційною метою. Тут увійшли в суперечність розміщення і розвиток важкої пр-сті та створення великого портового господарства з рекреаційною цінністю території. Бездумна експлуатація природних ресурсів р-ну уже призвела до фактичної втрати знаменитої сакської грязі, лікувальне зн-ня якої велике. Досі не вирішено проблему видобування гальки на пляжах і вапняків у кар¢єрах Криму, що також негативно позначається на природі курортного р-ну і не сприяє нормальних умовах відпочинку. Розміщення великих військово-повітряних і морських баз і курортних містах, шумове забруднення, що в десятки разів перевищує допустимі норми, унеможливлюють лікування в Криму нервових захворювань, гіпертонії, хвороб шлунку тощо.

Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку Причорноморського району.

У Причорноморський район ввозиться продукції більше, ніж вивозиться. На характер зв¢язків Причорноморського району з іншими економічними районами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьми видами природних ресурсів. Тому чюди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості тощо. У свою чергу з Причорноморського району до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви тощо. Найгостріше у Причорноморському районі постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води. У районі не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін). Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. Середня густота населення в районі становить близько 70 осіб на 1 кв км, вона значно нижча, ніж в середньому по країні. Найвищий показник густоти населення – в АР Крим (98 осіб на 1 кв км), найнижчий – у Херсонській області (45 осіб на 1 кв км). Частка міського населення майже однакова: 68% - в АР Крим, 66 – Одеській і Миколаївській областях і 62% в Херсонській області.

Природно-ресурсний потенціал Причорноморського ек-го району, його ек-на оціна та вплив на спеціалізацію району.

Цей р-н розташований у південній і північно-західній частині України, має вихід до Чорного моря. Площа району – 113,4тис кв км. Нас-ня 7,9млн осіб. За площею він посідає перше місце в країні; за кількістю населення – друге. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області. Природні умови в основному спрятливі для ведення господарства. Несприятливі умови господарства. Несприятливі умови господарювання тут створюються такими явищами, як град, суховій, посуха, чорні бурі тощо. У р-ні не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнінній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське. Джанкойське та ін.) Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В р-ні є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике зн-ня мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йодобромну і магнієву сировину. Є сировина для в-ва буд мат-в та флюсові вапняки. Серед природних багатств району морепродукти Чорного та Азовського морів, родючі чорноземні і каштанові грунти. Тут недостатні ресурси прісної води. Чорна металургія представлена Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом та Керченським заводом імені П.Л.Войкова. Питома вага рослинництва в р-ні більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове виробництво. Основна зернова культура – озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового виробництва працює потужна борошномельно-круп¢яна промисловість. З-поміж технічних культур на першому місці соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощують також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена п-вами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної пр-сті. У Причорномор¢ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. У р-ні сформувалися такі промислові вузли: Одеській, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський.

Особливості формуваня і функціонування ТВК Причорноморського ек р-ну.

У р-ні сформувалися такі пром вузли: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський. Найбільший пром вузол Причорноморського ек р-ну – Одеський. Його провідна галузь – маш-ня і металообробка. Найбільші п-ва галузі – в-чі об¢єднання “Продмаш”, верстатобудівне, важкого кранобудування, “Одесахолодмаш”, “Одесагрунтомаш” та науково-виробничі об¢єднання “Кисеньмаш” і “Харчопромавтоматика”. Крім того, тут працюють заводи “Епсилон”, “Кінап”, “Нептун”, судноремонтний. Практично всі галузі харчової пр-сті представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м¢ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-поміж найбільших п-в харчової пр-сті цукрорафінадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики –чаєрозважувальна і харчових концентратів. Легка пр-сть представлена виробничим швейним об¢єднанням і такими фабриками, як хутрова, сукунна, взуттєва та технічних тканин. Розвинуті також хімічна і нафтохімічна галузі: припортовий хімічний, нафтопереробний і суперфосфатний заводи. Працюють лінолеумний завод і виробниче хіміко-фармацевтичне об¢єднання. До будіндустрії належатьВО “Одесабудматеріали”, цементний завод тощо. Є п-ва деревообробної, целюлозно-паперовий, скляної, ювелірної галузі. Одеса – великий транспортний вузол і курортний центр. Серед значних пром центрів Одеської області Ізмаїл, Білогорд-Дністровський, Іллічівськ, Котовськ. У Миколаївському пром вузлі домінує машиноубудування. Серед машинобудівних заводів на першому місці п-ва суднобудування: ВО “Чорноморський суднобудівний завод”, заводи “Океан”, Миколаївський судноремонтний та ін. Є також заводи “Гідрореммаш”, “Дормашина”, “Млинмаш”, “Поліграфмаш”, дослідний технологічної оснастки, дослідний мастильних систем. Легка пр-сть представлена виробничим трикотажним і швейним об¢єднанням, шкіряним заводом, взуттєвою і швейно-галантерейною фабриками, харчова -м¢ясним та хлібним комбінатами, соків “Нектар”, лікеро-горілчаним заводами, кондитерською і макаронною фабриками. Тут працюють відомий парфюмерно-косметичний комбінат “Червоні вітрила”, а також кілька п-в будіндустрії (ВО будмат-в та “Миколаївзалізобетон”, завод силікатних стінових виробів). Багатогалузевими промисловими центрами Миколаївської області є Первомайськ і Вознесенськ. Ядром Херсонського пром вузла є Херсон. Тут добре розвинуті маш-ня (заводи суднобудування і судноремонтний, комбайнобудування, карданних валів, “Прибій”, електромашинобудівний), хімічна пр-сть (заводи нафтоперербний, “Дельта”, гумотехнічних виробів). Серед п-в легкої пр-сті діють об¢єднання бавовняне, обласне виробничо-торгове, взуттєве; фабрики швейна, спортвиробів. Діють також багато п-в харчової пр-сті (консервний, рибний і м¢ясний комбінати, кондитерська, харчова та макаронні фабрики), працюють п-ва будіндустрії, скляної і кераміної пр-сті. До Каховсько-Бериславського пром вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпряни, Казацьке та ін. Провідні галузі – маш-ня, харчова пр-сть та в-во будматеріалів. Найб пром центр вузла – Нова Каховка. У місті зн-ся Каховська ГЕС. У Каховці є п-ва, що виробляють спортивні товари та меблі. Провідною галуззю Сімферопольського пром вузла є маш-ня і металообробка (заводи “Сільгоспдеталь”, “Сантехпром”, електромашинобудівний, а також виробничі об¢єднання “Кримпродмаш”, “Пневматика”, “Фотон”). Серед п-в легкої пр-сті – швейне, трикотажне та взуттєве об¢єднання, шкіряно-галантерейна фабрика та текстильно-художніх виробів. Харчова пр-сть представляють науково-виробниче об¢єднання “Ефіролія”, два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є п-ва хім пр-сті (заводи побутової хімії і пластмас). Розвинута будіндустрія (виробничі об¢єднання “Кримбудматеріали”, “Кримнерудпром” та ін). Провідною галуззю Севастопольського промислового вузла є харчова пр-сть, у т ч рибна і рибоконсервна. Найбільші п-ва цієї галузі – ВО “Атлантика”, м¢ясо- і хлібокомбінати, молочний завод, безалкогольних напоїв тощо. З машинобудівних п-в відомі ВО “Севастопольський морський завод”, приладобудівний завод та ін. Легка пр-сть представлена такими фабриками, як трикотажна, швейна, спортивних виробів. Розвинуті деревообробна і будівельна пр-сть. Центром Керченського пром вузла і портом на сході Криму є Керч. Провідні п-ва міста – залізорудний комбінат(гірничорудна пр-сть), завод “Затока” (суднобудування), завод імені П.Л.Войкова (чорна металургія) і ВО “керчрибпром”. Значного розвитку досягла пр-сть буд мат-в (заводи азовський, Кіровський і Приморський буд мат-в, залізобетонних виробів; склоробний комбінат “Кварц”). Працює кілька п-в легкої і харчової пр-сті. До Саксько-Євпаторійського пром вузла входять Євпаторія і Саки. Домінуючими галузями є курортне госп-во з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо та харчова пр-сть. У Саках зн-ся хім завод. У вузлі фукнціонують також п-ва легкої пр-сті та будіндустрії. Значними багатогалузевими пром центрами Криму є Ялта і Феодосія.

Експортний потенціал Причорноморського ек р-ну, його стр-ра та особливості розвитку.

На характер зв¢язків Причорноморського р-ну з іншими ек –р-нами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьма видами природних ресурсів. Тому сюди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обл-ня, продукція легкої пр-сті тощо. У свою чергу з Причорноморського ек р-ну до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової пр-сті, рибу і рибні консерви тощо. Найгостріше у Причорноморському р-ні постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води.

Список литературы

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://www.stydent.od.ua/