Другое : Берегової смуга укр
Берегової смуга укр
Характеристика берегової смуги Африки
Берегова смуга – місце перетину суші з океаном.
Берег – це смуга земної поверхні що приляга до Земної берегової смуги, затоплюється водами
світового океану, і постійно завдає впливу хвилювання та прибіглому потоку.
До неї прилягає смуга берега до морського дна – вплив хвильових процесів – називається береговим схилом.
Берегова зона – сукупність берега і підводних. 777 тис. км. – загальна
протяжність земної кулі.
Бухтові береги – Євпаторія; Лимани. Африка – в основному виділяють лиманно-лагунові утворення.
Генезис(походження) – та стадія еволюції утворенння берегової смуги.
Осушливі – припливні та відпливи характеризують Північну Європу (Голандія) – оголення
берега – низинні , піщанні. В Африці також є такі берега. Меангри – низинні, мулисті, піщанні береги вкриті рослинністю що затоплюються (узбережжя
Мозамбік).
Дельтові береги: якщо гирло баготорукавне. Якщо гирло має лійкоподібну форму – естуарії
(первинна).
Острівні території – злиття, і закривають дельту; річка робить багато інших. Під час
проходженння – багаторукавне гирло річки.
Ріасові – це затоплення морем долини гірської країни (гірські долини).
Тектонічні рухи – територія затоплюється, полинає її. Море підтоплює гирло річки. Ріаси
характеризують собою довгі, вузьки глибоководні затоки. Виникають в береках тектонічних рухів – опускання території. (вулканічні береги – ендогенні).
Коралові береги: тепмературний режим, прозорість води – незначні глибини(4-5 метрів).
Африка – Червоне море, Східне узбережжя, Серединно-океанічні хребти.
Фітогенні не спостерігаються в Африці. Техногеннні – вплив людини.
– Нерівнісь прибережних районів (сіл./госп. розвиток), як промислові зони. Розвиток портів пов’язан із зміною форми берегів, як будування стін, систем
захисту узбережжя.
Портова смуга: порти-столиці найбільші – Атлантика (Лагос – Нігерія), Монровія
(Ліберія), Дакарт (Синігал), Луанда (ПАР). Протяжність портів – 14 км. (Пн. Африка).
Розвинені берега чергуються: Джигуті, Бербера (Найкрутіші берега).
Карта берегів: П-ов до узбережжя виходять кристалічні щити: абразивно-акумулятивні, бухтові.
Гірські системи, прибережні: абразивно-денудаційні (Касабланка), абарзивно-акумулятивно
пляжеві.
Західна частина: ріхтові дюни – затоки – лагуни. Виникнення піска; пасати – Сахара (як
основний імпортер піска).
Гвінейська затока: чергування абразино-акумулятивних і абразивно-бухтових берегів.
Лагунні: зустрічаються меангрові. Річка Нігер – найбільша за площиною (відкладання,
акумуляція); вулканічні береги.
Клімат Південної Америки
Информационная Библиотека
для Вас!
|